Віталій Кличко - Видатні постаті України
Середа, 26.11.2014, 03:05Вітаю Вас Гость | RSS
Видатні постаті України
Меню сайту
Категорії розділу
Боксери [3]
В цій категорії зібрані біографії видатних боксерів України
Борці [1]
В цій категорії зібрані видатні борці України
Легкоатлети [1]
Стронґмени [1]
В цій категорії зібрані видатні стронґмени України
Футболісти [3]
В цій категорії зібрані біографії видатних футболістів України
Опитування
Який на вашу думку найвидатніший письменик !!!
Всього відповідей: 39
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0

Форма входу

Біографії


Головна » Біографії » Спортсмени » Боксери

Віталій Кличко
 
Віталій Кличко

    Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодську в Киргизстані в родині військовослужбовця, нащадка збіднілого козацького роду, вихідця з Київщини. Його прадід та інші родичі по лінії батькового батька постраждали під час репресій проти сільського населення України в 1920—30 рр., частина родини загинула під час голодомору[3], а прадід і його родина по лінії батькової матері були розстріляні під час німецької окупації у 1940-х роках.
     У 1980–1985 мешкав у містечку Мімонь (ЧССР), де служив його батько — Кличко Володимир Родіонович (24 квітня 1947 — 13 липня 2011), військовий льотчик Центральної групи військ Радянської Армії. 1985 року родина перебралася до України.
     З дитинства Віталій захоплювався різними видами єдиноборств, але надавав перевагу кікбоксингу. Віталій шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Пізніше він перейшов у бокс.
     Свій перший професійний боксерський бій Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тоні Бредхема. У першому ж раунді американець опинився в нокдауні, а у другому був нокаутований.
     1998 року, ставши інтер-континентальним чемпіоном за версією WBO, Віталій Кличко був внесений до Книги рекордів Гіннесса як перший чемпіон, який виграв 26 двобоїв з найменшими витратами часу.
     У жовтні 1998 року Віталій Кличко нокаутував у Гамбурзі Маріо Шіссераа в бою за вакантний титул чемпіона Європи, а в червні 1999 року відібрав в англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO. У тому ж 1999 році він провів два успішні захисти.
     Першої поразки він зазнав від Кріса Берда. Як виявилося, у Віталія була травма плеча, і після бою йому зробили складну операцію.
     Після поразки Віталій провів бій 25 листопада 2000 року проти дуже стійкого німця Тімо Хоффманна. Кличко наполегливо пресингував суперника увесь бій, але німець так і не хотів падати. Це був перший бій, який Кличко виграв не нокаутом, а за очками.
     27 січня 2001 року, Кличко в 1-му раунді за 1 хвилину нокаутував відомого американця, Орліна Норріса (51-5), у бою за вакантний інтерконтинентальний титул WBA. Кличко знову отримав травму, та близько 10 місяців не виходив на ринг.
     8 грудня 2001 року Віталій провів бій проти переможця свого брата американця Роса П'юріті. У 11 раунді бій було зупинено, оскільки П'юріті отримав безліч потужних ударів і вже не міг захищатися. Кличко переміг технічним нокаутом.
     У лютому 2002 року, Кличко в 11-му раунді нокаутував Вона Біна (42-2), другий раз відстоявши титул інтерконтинентального чемпіона. 23 листопада 2002 року він став інтер-континентальним чемпіоном за версією WBA, перемігши Ларрі Дональда.
     21 червня 2003 року на спортивній арені «Staples Center» в Лос-Анджелесі відбувся бій з Ленноксом Льюїсом. Віталій здебільшого діяв від оборони, йому вдавалося пробивати Льюїса у підборіддя. Віталій мало не збив з ніг Льюїса. Проте, унаслідок сильного розтину лівої брови у Віталія головний лікар зупинив бій у перерві між шостим та сьомим раундами. Перевага у рахунку на той час було на боці Кличка. На думку суддів, він виграв чотири з шести проведених раундів і загальний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Усі чекали продовження протистояння двох великих боксерів. Але реванш не відбувся — Льюїс завершив кар'єру боксера.
     6 грудня 2003 року в нью-йоркському «Madison Square Garden» відбувся бій з Кірком Джонсоном, він тривав лише 5 хвилин і 54 секунди і завершився технічним нокаутом Джонсона.
     24 квітня 2004 року Віталій зустрівся на ринзі з південноафриканцем Коррі Сандерсом. Двобій завершився технічним нокаутом Сандерса у восьмому раунді. Так Віталій став чемпіоном світу за версією WBC.
     11 грудня 2004 Кличко захистив свій титул у бою з Денні Уільямсом. Бій завершився у восьмому раунді технічним нокаутом.
     Після цього бою Віталій Кличко потерпав від травм. Унаслідок цього його бій з Хасимом Рахманом переносився 4 рази. Останній було призначено на 12 листопада 2005.
     9 листопада 2005 Віталій Кличко оголосив про завершення спортивної кар'єри, однак у січні 2007 повідомив про намір повернутись до професійного боксу та змагатися за звання чемпіону WBC з Олегом Маскаєвим.
     1 грудня 2005 Віталій і Володимир Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (нім. Bambi).
     11 жовтня 2008 Віталій Кличко повернувся в ринг, і переміг у бою проти Семюеля Пітера технічним нокаутом. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином, пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Клички досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд — вперше в історії професійного боксу чемпіонами у важкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідних брати.
     21 березня 2009 Чемпіон світу в важкій вазі за версією WBC Віталій Кличко успішно захистив свій титул у бою проти кубинця Хуана Карлоса Гомеса.
     29 травня 2010 Віталій Кличко здобув ювілейну (сорокову) перемогу в своїй професійній кар'єрі у бою проти поляка Альберта Сосновського. Бій закінчився у 10 раунді нокаутом.
     16 жовтня 2010 Віталій здобув чергову перемогу в поєдинку з Шеноном Бріґсом.
     19 березня 2011 у першому раунді через 2:45 від початку бою, отримав перемогу у поєдинку з Одланьєром Солісом.
     10 вересня 2011 бiй з Томашем Адамеком був зупинений на 10 раундi з присудеженням перемоги технiчним нокаутом Вiталiю.
     18 лютого 2012 р. Віталій провів поєдинок проти британця Дерека Чисори, 40 річний Кличко виграв бій за очками, послався на отриману під час бою травму плеча.
     8 вересня 2012 р. Віталій здобув перемогу над Мануелем Чарром. Лікар зупинив бій через розсічення брови у німця.
     Загалом на професійному ринзі Віталій Кличко провів 47 боїв, здобув 45 перемог (41 нокаутом) і зазнав двох поразок. Перша внаслідок пориву зв'язок, інша внаслідок розтину брови, завдяки чому ці бої було зупинено лікарем. Чотири бої виграв за очками.

Участь у Помаранчевій революції
     Віталій Кличко разом з братом Володимиром під час Помаранчевої революції активно підтримували кандидата в Президенти Віктора Ющенка. 12 грудня 2004 року Віталій у Лас-Вегасі боксував проти Денні Вільямса з помаранчевою стрічкою на поясі, а перемогу, здобуту у 8 раунді, спортсмен присвятив демократії в Україні, після чого підняв над головою помаранчевий прапор, який зала зустріла аплодисментами. Після бою боксер зазначив: «Я підтримую боротьбу народу за демократію проти маніпуляції. Для мене майбутнє мого уряду — дуже важливе, і я зроблю все, що я можу».

Політична кар'єра
     Після завершення спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. У березні 2006 року Віталій Кличко одночасно балотувався у Верховну Раду та Київраду як очільник Блоку «Пора — ПРП», а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок «Пора — ПРП» не подолав 3 % бар'єру.
     На позачергових виборах Київського мера 25 травня 2008 року знову переміг Черновецький — 37,72 % голосів, Олександр Турчинов — 19,13 %, Віталій Кличко на третьому місці — 17,97 %.
     У квітні 2010 року очолив партію «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».
     У 2010 році, коли Президентом став Віктор Янукович, у пресі з'явилася інформація про переговори Віталія Кличка з партією Регіонів з приводу їхнього зближення та можливих нових виборів мера Києва, а також про можливу підтримку партією Регіонів і навіть призначення Віталія Кличка секретарем чи навіть головою Київської міської адміністрації. Однак, сам Кличко в липні того ж року спростував всі закиди. 


Поділится ссилкою з друзями:
Категорія: Боксери | Додав: valera (21.11.2012)
Переглядів: 1369 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Пошук
Друзі сайту